Райгородок
Райгородок – мальовниче селище, що поєднує у собі багату історію та дивовижну природу. Воно розташоване на річці Казенний Торець поблизу Слов’янська та Краматорська.
За деякими даними населений пункт з’явився у 15 столітті, втім, трішки на іншому місці. Спершу це було село й називалося воно Городок. А коли русло Казенного Торця змінилося і поселення перемістили до підніжжя крейдяних гір, його стали називати Райгородком. Дехто пов’язує заснування Райгородка (на тоді – Козацької пристані) зі створенням військового укріплення Маяцький остріг у другій половині 17 століття на березі Сіверського Дінця. Краєзнавці ж датою заснування вважають 1709 рік.
Попри неоднозначність у даті заснування на місці сучасного Райгородка люди жили й раніше. У селищі виявили рештки поселення доби неоліту й скіфських поселень, великий могильник доби бронзи, а також знайшли сліди Золотої орди – монети, датовані 14 століттям. А активне освоєння територій почалося в другій половині 17 століття. Туди переселялися донські та запорозькі козаки, селяни-втікачі з Правобережжя та Півдня. Їх приваблював соляний промисел, який був широко представлений там.
Та не сіллю єдиною обмежувалася промисловість Райгородка. Орієнтовно з кінця 19 століття поблизу селища розпочалася розробка одного з найбільших родовищ писальної крейди. Площа перевищила 160 гектарів. Добуваючи гірську породу, навколо утворилися “білі терикони”. Через активний видобуток для доставлення сировини від Райгородського родовища до Новосодового заводу в Слов’янську була побудована канатна дорога, довжиною 9 кілометрів. Проте в 90-ті видобуток крейди скорочувався, а пізніше й зовсім зупинився, тому дорогу – закрили.
Крейдяні терикони, природа навколо долини річки Сіверський Донець, залишки старої забудови та археологічний бекграунд приваблювали у регіон туристів. Із вершини насипів відкривався панорамний вид: з однієї сторони було видно Райгородок, з інших – Слов’янськ і навіть Лиман. Сьогодні відвідати це місце не можна, адже війна майже впритул підібралася до селища, перетворивши мальовничі краєвиди на зону бойових дій.
