Псатир

Псатир – це обрядовий великодній хліб. Надазовські греки випікають його щороку у чистий четвер. Він символізує муки Ісуса Хреста під час розп’яття.

Приготування псатиря починалося із замішування тіста на опарі.

Щоб приготувати опару, в 200 мілілітрах теплого молока розчиняють 20 грамів дріжджів, додають столову ложку цукру, 150 грамів борошна та залишають її на 30 хвилин. Для тіста потрібно змішати два яйця, 100 грамів маргарину, стільки ж цукру, пів чайної ложки солі та трішки спецій – куркуми, кардамону, махлебі. Після того, як опара підніметься, її змішують з основою тіста. Додають ще борошна, вимішують тісто.

Випічка має округлу форму й візуально нагадує терновий вінок з хрестом у середині та шипами назовні. Грецькі господині формували псатир особливим чином: спершу крутили з тіста джгути, потім робили надрізи із зовнішньої сторони й складали їх. Замість прикрас хліб змащували солодкою водою, яка додавала блиску. Ввесь процес приготування супроводжували молитвами. 

Зазвичай випікали кількість кратну 40.  Псатир зберігали на горищі та їли до Вознесіння Господнього, яке святкують на сороковий день після Великодня. Особливістю споживання псатиря було те, що його не можна було різати, лише ламати так, щоб у кожному шматочку була частинка хреста.

“Псатир” у перекладі означає крихкий. Попри графічну схожість випічка немає стосунку до псалтиря. Навесні 2025 року великодній хліб надазовських греків поповнив перелік нематеріальної культурної спадщини України. Серед іншого спробувати псатир на смак та взяти участь у приготуванні можна під час щорічного фестивалю “Панаїр”, присвяченого грецькій культурі.