Михайлівський млин

Паровий млин у селі Михайлівка Новогродівської громади – пам’ятка архітектури техніки та науки, зведена наприкінці 19 століття. 

Його унікальність полягала в тому, що це єдиний у регіоні млин, який більш ніж століття зберігався у первісному вигляді. Попри те, що об’єкт п’ять разів реконструювали, на зовнішній вигляд оновлення сильно не вплинули.

Старовинний млин побудували в 1897 році німецькі колоністи Яків Зіменс та Йоганн Фрізен. Усередині встановили вальцові станки, потужні двигуни, паровий котел, також він мав керосинове освітлення. 

Будівлю зводили на майже двометровому фундаменті з бутового каменю. Стіни обкладали червоною цеглою. Вікна мали продовгувату аркову форму, а віконниці складалися з багатьох маленьких квадратних частин скла. Фасад прикрашений цегляними виступами.

Архітектурний стиль споруди притаманний будівлям кінця 19 – початку 20 століття. У ньому поєднується еклектична стилістика та неороманські й неоготичні риси.

Млин запустили за рік після початку будівництва. Він був найбільшим у німецькій колонії Мемрик, до якої входило 10 сіл. Відтоді паровий млин пропрацював понад 100 років, переживши дві війни. У часи радянської окупації об’єкт націоналізували більшовики. А після розпаду СРСР до 2000-х він працював у складі комбікормового заводу.

У 2012 році фахівці Донецького краєзнавчого музею визнали млин у Михайлівці об’єктом, який не має собіподібних у східній частині країни. А відповідно до наказу Міністерства культури від 18 квітня 2017 року він вважається пам’яткою архітектури, науки і техніки місцевого значення. Йому присвоєно охоронний номер.

Теперішня доля пам’ятки невідома, адже у 2024 році село Михайлівка було окуповане російськими військами.