Амвросіївська стоянка і кістковище бізонів

Амвросіївська стоянка і кістковище бізонів – археологічна пам’ятка в Донецькій області, яка належить до періоду пізнього палеоліту, що орієнтовно – 18-19 тисяч років тому.

Стоянку давні люди утворили у верхівʼї балки Казенної біля міста Амвросіївки, тому й назва відповідна. Пам’ятку відкрив Віктор Єсєєв у 1935 році, згодом розкопки проводили Іван Підоплічко і Павло Борисковський. Загальна площа відкритої території оцінюється в 450 квадратних метрів. 

Кістковище розташовувалося у давній вибоїні. На тому місці проводили загінне полювання на бізонів та обробляли здобич. Товщина культурного шару подекуди досягає 1,5 метра. У землі знаходили вістря до списів, кремінні мікроліти і кістки бізонів, які могли належати 500-600 особинам. На тогочасних кам’яних виробах залишалися сліди нарізання м’яса і обробки кісток. Неподалік також виявили місця, де жителі виготовляли знаряддя праці.

Сама ж стоянка була за 200 метрів від кістковища. Вона знаходилася на платоподібному мисі. Залишки діяльності людини залягали на глибині 0,35-0,65 метра, зокрема, окрім знарядь праці, там віднаходили прикраси з каменю, сліди використання вогню, вироби з кісток, кістяні залишки бізонів та подекуди коня та зайця.

За характером оброблення каменю Амвросіївську стоянку відносять до оріньяко-граветської культурно-технологічної традиції.

На сьогодні місце стоянки та кістковище біля Амвросіївки більш як 12 років перебуває під російською окупацією.