Кальміуська паланка

Поділитися

Кальміуська паланка – це військово-адміністративна одиниця запорожців, яка проіснувала кілька десятків років, але відіграла важливу роль у тогочасному житті регіону.

За різними джерелами, вона сформувалася у 17 столітті або 1739 році, коли вже утворилася Нова Січ. Паланка отримала свою назву від річки Кальміус, де знаходився її центр. Подекуди її ще іменують як Єланчицька або Бердовська.

Кальміуська паланка простягалася від верхів’я річки Вовча до узбережжя Азовського моря в Маріуполі. Вона займала велику частину Донецької області, зокрема охоплювала території сучасних Волноваського, Маріупольського, Покровського, Донецького, Кальміуського районів. Це була найбільша за площею паланка Нової Січі.

Припускають, що заселення краю пов’язане з пошуками додаткового виходу до Чорного моря через Приазов’я. Козаки, йдучи на турків і татар, сплавлялись по Дніпру до Кодака, потім у Самару, далі – від Вовчих Вод чайки тягли волоком до Кальміусу, виходили в Азовське море, а звідти – в Чорне. На території паланки вздовж річок Кальміус, Грузька, Торець і Вовча було понад 60 укріплених хуторів-зимівників.

Паланка відігравала стратегічну роль у захисті приазовських земель від татарських набігів. Кальміуське військо налічувало орієнтовно 600-700 козаків. Центром паланки була фортеця Домаха, яку в 1734 році перебудували й укріпили. Хоча її історія сягає трішки глибше: на початку 16 століття на тому місці козаки заснували вартовий пост, для захисту зимівників, промислів і шляхів. Потім там з’явилося городище, ще пізніше – фортеця. Вважається, що саме з фортеці Домахи бере початок сучасний Маріуполь.

Нову Січ знищили у 1775 році за наказом російської імператриці, тоді землі Кальміуської паланки ввійшли до складу Олександрівського та Павлівського повітів Азовської губернії, а коли ліквідували й ту, – до новоутвореного Катеринославського намісництва.

У 2005 році Національним банком України випущено монету номіналом 5 гривень із серії “Герої козацької доби”. Вона присвячена 500-річчю виникнення українських козацьких поселень, які утворили з часом Кальміуську паланку.

Фото: Вікіпедія
Фото: Вікіпедія