Білокузьминівські скелі
Білокузьминівські скелі – це оголення верхньої крейди на півночі Донецької області. Вони розташовані у Краматорському районі – поблизу села Білокузьминівка. Їх називають білими стінами Донбасу посеред степу.
Історія появи скель нерозривно пов’язана з давнім океаном Тетісом. Вчені оцінюють їхній вік у 90 мільйонів років. Крейдяні гори сформувалися в останньому періоді мезозойської ери. Тоді морські організми мали вапняний скелет, а їхні залишки, які скупчувалася на дні, утворили скелі. Навіть сьогодні на деяких уламках крейди залишаються сліди давніх молюсків – це відбитки їхніх панцирів.
Найвищою вершиною є 25-метрова гора Меч. Якщо поглянути на неї збоку, відкриється гострий кут, а здаля вершина схожа залишки руїн замку. Козаки у 16 столітті та військові в період Другої світової війни використовували її як спостережний пункт.
У горі є гроти та печери, в одній з них певний час жив відлюдник Степан Босий. Він виробляв з крейди необхідні для життя речі. Так у нього з’явилися лежанка, ніша для ікон тощо.
Біля підніжжя крейдяних гір виявили стоянку прадавніх людей. У цьому місці їх приваблювала наявність кремнію, з якого в той час робили знаряддя праці та зброю.
Флори на верхівках скель практично немає. До життя на крейді пристосувалися лише деякі росли. У степах навколо гір рослинність багатша – клени, ясени, дуби та інші дерева, жовтець, конюшина, дикі маки. Деякі з рослин занесені до Червоної книги України. Тваринний світ складається з декількох видів птахів, кажанів, гризунів, черепах та зміїв, у крейдяних нішах та міжгір’ях серпокрильці утворили собі гнізда.
З 1972 року Білокузьминівські скелі мають статус геологічної пам’ятки природи місцевого значення та перебувають під захистом держави. Територія заповітної зони складає 0,35 гектара землі. До війни це місце було однією з туристичних точок на мапі Донеччини, адже з гір відкривалася чудова панорама на степи та річку. Перед заходом сонця крейда отримувала золотавий відтінок, а скелі, підсвічені тінями, ставали більш рельєфними. Однак сьогодні прилеглі до Білокузьминівки території віднесені до зони активних бойових дій. Добиратися до природної пам’ятки небезпечно та майже неможливо.
